Неділя, 2024-09-29, 1:00 AM
Вітаю Вас Гість | RSS
Годинник
Форма входу
Погода
Календар
«  Вересень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Офіційний сайт
Ситняківської сільської ради

Історія села

Ситняки –село в Макарівському районі,Київської області. Розташоване за 8 км від районного центру та за 56 км від обласного. Найближча залізнична станція - Бородянка, за 32 км.
Площа населеного пункту становить 223,9 га,загальна площа земель всього 1635,5 га
Кількість дворів - 402
Кількість населення - 650 осіб.
День села - 21 вересня.

Про початок існування села відомо з протесту митрополита Рутського в 1616 р., в якому говориться, що "пан Стефан Лозка відняв від митрополичого помістя Ніжилович на 2 милі землі і осадив на цій землі село Ситняки".У середині XIX ст. у Ситняках вже проживало 678 осіб. Селяни викуповували землю і з 1861 р платили щорічний викуп 526 крб. До села належала і Завалівка. Цим хутором володів макарівський власник Павша. Але в 1875 р., невдовзі після заснування, помістя купила капітанша Л.А. Шульгіна. Проте вона не довго володіла Завалівкою і продала її майору А.Л. Карповичу.

Радянська влада була встановлена на селі в 1920 р. Тоді ж було створено і комнезам, який займався розподілом землі серед селян та допомагав продзагонам "викачувати" зерно в селі та в організації колгоспу, куди селяни не мали бажання іти. Лише в 1929 р. вдалося створити ТОЗ з незаможників. На його базі в 1930 р. виник колгосп "Червоний плугатар".

Голодомор 1932-1933 років забрав життя багатьох мешканців села Ситняки.Селян обкладали такими податками, що жоден з них не міг їх заплатити,тоді у людей забирали все, що було їстівне.Скільки людей померло від голоду , нікому не відомо, облік людей вести заборонялось.Нині на території села встановлено пам’ятний знак жертвам голодомору та репресій.

Під час Великої Вітчизняної війни 367 жителів села захищали рідну землю зі зброєю в руках. 9 липня 1941 р. фашисти окупували Ситняки, вивезли на каторгу 71 людину. 7 листопада 1943 р. Радянська армія звільнила село від загарбників, але в листопаді-грудні поблизу села йшли жорстокі бої. Воїни 20-ої Червонопрапорної ордена Суворова Новоград-Волинської мотострілецької бригади (командир генерал-лейтенант П.С. Ільїн) відбивали контратаки фашистів. 214 жителів села були нагороджені орденами і медалями Союзу РСР, 159-полягли смертю героїв.

У селі є пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули при визволенні села, їх прізвища написано на мармурових плитах та братська могила радянських воїнів, партизанки та голови колгоспу, закатованих фашистами.. У 1968 р. на рубежі оборони радянських військ встановлено пам'ятний знак на честь воїнів 20-ї мотострілецької бригади.

У 1964 р. збудовано восьмирічну школу, а 1980 р. на базі восьмирічної школи створено десятирічку. Тоді ж збудовано адмінприміщення. У 1981 р. споруджено новий Будинок культури, де пізніше на весь район прославився ансамбль "Червона калина".

У 1984 р. відкрито АТС, у 1990 р. - нове поштове відділення. У 2002 р. в Ситняках відкрито церкву на честь Різдва Пресвятої Богородиці, а в 2007 р.збудовано для неї нове приміщення. На даний час на території села діє : СФГ «Оберіг»,СФГ «Поруб», ВКП «Будпласт ЛТД» , 5 продовольчих магазинів, 1- магазин-кафе,1- кафе, готельний комплекс «Асторія», СТО, проммагазин, АЗС, пилоцех, цех по виготовленню напівфабрикатів, цех по виготовленню кормових сумішей для худоби. На території села розташований фельшерсько-акушерський пункт.

В селі діє футбольна команда «Оберіг», яка грає в районому чемпіонаті з футболу.

У 2011 році жителі села Ситняки почали здавати для обробітку свої земельні паї «Агрохолдінгу-МС», який на даний час обробив 707 га землі в селі.

На території села Ситняки відповідно до попереднього «Переліку пам»яток археології Київської області» затвердженого рішенням Київської обласної ради від 19.06.2003 року за №099-08-ХХІV, розташовані пам»ятки археології: Змієвий вал (ох №1110) розташований в західній частині села на городах садиб №145-149 по вул.Леніна та курган ІІІ тисячоліття до н.е. – І тис. н.е. (ох № 1111). За археологічною картою Київської губернії професора історії В.Б. Антоновича поблизу села ще в кінці ХІХ ст. залишилось 5 великих курганів. Вірогідно вони належали представникам давньоруських племен древлян.